Кінезіотерапія: вправи як частина фізичної терапії

Термін «кінезіотерапія» буквально означає використання руху з терапевтичною метою. У повсякденній мові ним часто називають заняття, що включають фізичні вправи, тренування сили, рухливості, витривалості, рівноваги або координації.

Проте важливо правильно розуміти цей термін. Кінезіотерапія не є окремою професією чи альтернативою фізичній терапії. Терапевтичні вправи та тренування руху є частиною роботи фізичного терапевта.

Фізична терапія охоплює не лише виконання вправ. Вона також включає:

• функціональне оцінювання;
• визначення актуальних можливостей та обмежень;
• обговорення цілей людини;
• вибір відповідного навантаження;
• тренування важливих рухів і повсякденних дій;
• оцінювання прогресу;
• навчання самостійно керувати активністю;
• коригування програми відповідно до результатів.

Тому у центрі «Фенікс Плюс» ми не відокремлюємо кінезіотерапію від фізичної терапії. Якщо людині потрібні вправи, вони включаються до індивідуальної програми як один із засобів досягнення конкретної функціональної мети.

Один і той самий діагноз не означає, що різним людям потрібна однакова програма.

Наприклад, двоє людей із болем у коліні можуть мати різний рівень сили, рухливості, фізичної активності та різні цілі. Одній людині важливо знову безпечно долати сходи, іншій — повернутися до бігу, а третій — впевнено ходити після операції.

Тому вправи добирають не лише за назвою захворювання. Фізичний терапевт враховує:

• як проблема впливає на повсякденне життя;
• які рухи та дії викликають труднощі;
• поточний рівень сили, рухливості й витривалості;
• реакцію на навантаження;
• супутні захворювання;
• медичні обмеження;
• цілі та пріоритети людини;
• можливість виконувати завдання самостійно.

Готовий комплекс з інтернету не враховує всієї цієї інформації. Деякі загальні вправи можуть бути цілком доречними, але без оцінювання складніше визначити їхню мету, початкове навантаження та спосіб поступового ускладнення.

Вправа потрібна не тому, що вона «правильна для спини» або «корисна для коліна». Її добирають для впливу на певну функціональну проблему.

Залежно від результатів оцінювання вправи можуть використовуватися, щоб:

• збільшити силу;
• покращити рухливість;
• розвинути витривалість;
• тренувати рівновагу та координацію;
• відпрацьовувати контроль руху;
• підготуватися до ходьби або долання сходів;
• поступово повернутися до фізичного навантаження;
• відновити виконання побутових, професійних або спортивних дій;
• зменшити страх руху;
• підвищити впевненість у власних можливостях.

Мета програми — не виконати якомога більше різних вправ, а допомогти людині краще справлятися з важливими для неї діями.

Щоб організм адаптувався, навантаження має бути достатнім. Водночас воно повинно відповідати можливостям людини, етапу відновлення та медичним обмеженням.

Фізичний терапевт може змінювати:

• кількість повторень;
• тривалість виконання;
• опір;
• швидкість;
• амплітуду руху;
• складність завдання;
• тривалість відпочинку;
• частоту занять;
• умови, у яких виконується рух.

Програму поступово ускладнюють, коли попередній рівень навантаження вже не створює достатнього тренувального стимулу або коли людина готова переходити до складніших функціональних завдань.

Реакція на вправи може відрізнятися. Помірна втома чи короткочасна м’язова чутливість після нового навантаження не завжди означають ушкодження. Водночас різке погіршення стану, нові неврологічні симптоми або інші незвичні реакції потребують припинення заняття й додаткового оцінювання.

Рух і фізичні вправи використовують при багатьох станах, що обмежують функціонування.

При болю у спині, шиї або суглобах

Вправи можуть допомагати поступово відновлювати рухливість, силу, витривалість і здатність виконувати дії, яких людина почала уникати через біль.

Не існує однієї найкращої вправи для всіх людей із болем у спині, шиї, плечі або коліні. Значення має не лише вид вправи, а й відповідність навантаження можливостям, потребам і цілям конкретної людини.

Під час занять не завжди потрібно домагатися повної відсутності будь-яких відчуттів. Важливо оцінювати інтенсивність симптомів, їхню тривалість після навантаження та загальну динаміку.

Після травм

Після травми вправи можуть бути спрямовані на відновлення рухливості, сили, координації, витривалості та поступове повернення до роботи, спорту або повсякденних справ.

Навантаження підбирають з урахуванням характеру травми, етапу загоєння та наявних медичних обмежень.

Відновлення після травми

Після операцій

Після операції важливо враховувати вид втручання, рекомендації хірурга та дозволений рівень навантаження.

Програма може включати відновлення рухливості, тренування м’язової сили, ходьби, рівноваги та функціональних дій.

На перший візит бажано взяти виписку й рекомендації щодо післяопераційних обмежень.

Відновлення після операції

При порушеннях ходьби та рівноваги

Терапевтичні вправи можуть використовуватися для тренування:

• вставання та сідання;
• утримання рівноваги;
• перенесення ваги тіла;
• зміни напрямку руху;
• ходьби з різною швидкістю;
• долання перешкод;
• користування сходами;
• безпечного застосування тростини або ходунків.

Ходьба та рівновага

Після інсульту та при інших неврологічних станах

Після інсульту вправи можуть бути частиною тренування рухів, рівноваги, ходьби, сили та витривалості.

У цьому випадку важливо не лише багаторазово повторювати окремий рух, а й практикувати значущі функціональні завдання: вставання, пересаджування, ходьбу та інші дії, які людина прагне виконувати самостійніше.

Реабілітація після інсульту

Ні. Тренажери можуть бути корисними, але вони не є обов’язковою умовою ефективної фізичної терапії.

Для занять можуть використовуватися:

• вага власного тіла;
• еластичні стрічки;
• гантелі та інші обтяження;
• сходинки;
• опори;
• м’ячі;
• тренажери;
• предмети, пов’язані з побутовими або професійними завданнями.

Вибір обладнання залежить від мети. Якщо людина хоче легше вставати зі стільця, важливо тренувати саме цю дію та необхідні для неї фізичні можливості, а не просто виконувати вправи на всіх доступних тренажерах.

Самостійна практика часто є важливою частиною фізичної терапії. Людині не обов’язково виконувати всі вправи лише в центрі під постійним наглядом фахівця.

Фізичний терапевт може:

• показати техніку виконання;
• пояснити мету вправи;
• визначити початкове навантаження;
• навчити контролювати реакцію організму;
• домовитися про критерії збільшення або зменшення навантаження;
• переглядати програму під час наступних візитів.

Домашня програма має бути зрозумілою та реальною для виконання. Надмірна кількість завдань часто не дає переваг, якщо людина не може регулярно їх виконувати.

Найточніше сказати так: терапевтичні вправи, які часто називають кінезіотерапією, є одним із компонентів фізичної терапії.

Фізична терапія є ширшим процесом. Вона включає оцінювання, постановку цілей, вибір методів, навчання, тренування функціональних дій і перевірку результатів.

Тому в центрі «Фенікс Плюс» немає окремої професії «кінезіотерапевт». Оцінювання та програму терапевтичних вправ проводить фізичний терапевт.

Терапевтичні вправи передбачають активну участь людини та спрямовані на розвиток певних фізичних можливостей або відновлення функціональних дій.

Масаж переважно використовується для роботи з м’якими тканинами та може тимчасово зменшувати м’язове напруження або покращувати самопочуття. Проте він не створює такого самого тренувального стимулу для сили, витривалості, рівноваги чи ходьби.

Масаж може бути окремою або додатковою послугою, але не замінює активного тренування, якщо основною метою є відновлення функції.

Масаж

Спочатку фізичний терапевт проводить функціональне оцінювання та обговорює з людиною її потреби й цілі.

Після цього складається програма, яка може включати терапевтичні вправи, тренування ходьби, рівноваги, сили, витривалості та важливих повсякденних дій.

Заняття проводяться індивідуально: один фахівець працює з однією людиною. Програму переглядають і змінюють відповідно до прогресу та реакції на навантаження.

Докладніше про оцінювання та роботу фізичного терапевта:

Фізична терапія у Софіївській Борщагівці

World Physiotherapy. Physiotherapists as exercise and physical activity experts across the life span.

Всесвітня організація охорони здоров’я. Rehabilitation.